Головне – лишитися людьми

Дата Ікс – у неділю. Після цього, як не дивно, життя не припиниться, а триватиме далі.

Цьогорічна виборча кампанія на Кіровоградщині стала однією з найбрудніших в історії. Але якщо раніше у фальсифікаціях традиційно звинувачували провладні політичні сили, то в нинішньому році відзначилися якраз не вони. (Про останній на момент підписання номеру до друку випадок можна прочитати на 3 сторінці.)

Новини Кіровоградщини пропонують згадати, як усе відбувалося: найяскравіші скандали, інтриги та інші невід’ємні риси виборів по-українськи.

Партія «УДАР Віталія Кличка» розпочала передвиборчу гонитву екстравагантно. Коли списки мажоритарників були вже практично затверджені, керівництво партії раптом вирішило замінити відомих в області Галину Кузьменко та Віктора Крюкова на невідомих нікому Олега Діденка та Олександра Мороза. Перші, зрозуміло, образились і вийшли з партії.

Про об’єднану опозицію. Тут теж не обійшлося без не дуже зрозумілого кроку. Спочатку планувалося, що конкуренцію провладному кандидату в 100-му окрузі Станіславу Березкіну складе конкуренцію чинний нардеп, донька судді Конституційного суду Еліна Шишкіна. Але в останній момент стало відомо, що від «Батьківщини» там балотуватиметься директор ПАТ «Кіровоградський механічний завод» Ольга Гранатова. Шишкіну натомість поставили на непрохідне ‒ 151-е ‒ місце у партійному списку. Чим вона завинила перед керівництвом опозиції ‒ й досі не ясно.

Далі ‒ ще «веселіше».

В обласному центрі з’явилося кілька листівок, підписаних лідером місцевої «Батьківщини» Валерієм Кальченком. У першій він обвинувачував свого колегу мажоритарника в 99-му окрузі Андрія Табалова у всіх можливих і неможливих гріхах та робив висновок: «олігархам не місце у парламенті». У другій – уже виправдовувався: мовляв, усе насправді не так, Табалов – хороший, він он навіть хобі має ‒ «пірнає з аквалангом, вміє керувати яхтами, полюбляє лазити по скелях та багато подорожує по інших країнах»... 

Кальченко від авторства відхрестився. Хто був ініціатором появи листівок, з’ясувати поки не вдалося.

Потім у Кіровограді побачив світ ще один «шедевр», анонімний. У листівці містилися прямі заклики до вбивства кандидата від Партії регіонів Олександра Шаталова та голови ОДА Сергія Ларіна.

Згодом вийшла друком «газета» з дуже оригінальною назвою «Народна правда». Бруд, яким там поливалася команда Ларіна, не вартий того, щоб тут його повторювати.

«Веселилися» не лише в Кіровограді. Кандидат у 101-му окрузі (центр – Голованівськ) Людмила Супрун підійшла до передвиборчої агітації вигадливо. Вона покликала керівників районних організацій Української спілки ветеранів Афганістану на покладання квітів до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам в Ульянівці. Там сфотографувалася з ними «на пам’ять». Через деякий час в окрузі з’явилася агітка, на якій красувалися ця фотографія та підпис, що воїни-афганці підтримують Людмилу Супрун.

Ще одна «фішка», до якої додумалися відразу кілька кандидатів не від провладної політичної сили, полягала в наступному. Приїжджає в село, наприклад, мажоритарник від Партії регіонів. Відкриває там дитячий майданчик. Спів, музика, солодощі для дітей, слова подяки від батьків ‒ усе чудово.

Минає місяць. У тому ж селі ‒ зустріч із абсолютно іншим кандидатом. Він гордо показує рукою на згаданий майданчик і каже щось на зразок: «От бачте, яку штуку я зробив». Не зовсім ясно, правда, на кого ці ходи були розраховані, адже пам’ять у людей не така коротка, як декому здається.

Можна ще довго писати про особливості національних виборів. Але пора сказати найголовніше. Після 28 жовтня життя продовжиться. І лише від нас усіх залежить, чи зможемо дивитися одне одному очі й надалі.

Оригінал публікації

1 коментар:

  1. Ех, не згадали, як в Олександрії Давиденко сама собі рейтинги малювала, створивши власну ніде не зареєстровану соцслужбу ))

    ВідповістиВидалити

На платформі Blogger.