Пошук

06.11.12

Вибори-2012: висновки

Парламентські вибори ніби й відбулися, але ніяк не закінчаться ‒ офіційне оголошення результатів – 12 листопада.

Раніше обвинувачення політичних опонентів у різноманітних «каруселях» було винятково прерогативою опозиції. Мовляв, влада аж зі шкіри пнеться, так не хоче поступатися своїми теплими місцями. Цього ж разу Інтернет сколихнуло відео (пізніше продемонстроване й на телебаченні), як представники опозиційного кандидата у мажоритарному 99-му окрузі готуються купувати голоси виборців. Ціна – 1950 гривень за 15 «індіанців», тобто людей, готових поставити галочку напроти «правильного» прізвища.

Правоохоронці ще мають сказати своє вагоме слово. Суд уже тричі визнав, що факт організації підкупу був.

Ще одне обвинувачення з боку об’єднаної опозиції – на адресу мажоритарника від Партії регіонів у Кіровограді Олександра Шаталова, який, згідно з останніми даними, програв вибори своєму опоненту Андрію Табалову (тому самому, про якого два попередні абзаци цього тексту). А чому це він, мовляв, подав купу позовів? Хоче будь-якою ціною пробратися до Верховної Ради? Не будь-якою, а, як на мене, цілком законним шляхом, вручивши свою долю Феміді.

Якщо говорити про партійні списки, то вибори в області виграла політична сила, що будувала свою кампанію лише на критиці влади і провладної партії, не пропонуючи конкретної альтернативи.

До речі, не зайвим буде зазначити, що ОО «Батьківщина» одним із лейтмотивів своєї риторики обрала такий: не депутатська це справа – майданчики всілякі ставити, народні обранці повинні займатися законотворчістю. Біда лише в тому, що, якщо всі обранці стануть лише законотворцями і забудуть, із якої території вони обиралися, майданчики (і не лише вони, а й вуличне освітлення, транспортне сполучення, апаратура для Будинку культури, нові вікна у школі тощо) з’являться не скоро.

Остання особливість виборів – вона, правда, має всеукраїнський масштаб – доволі високі рейтинги комуністів і «Свободи».

Отже, підсумовуючи.

Не так багато часу минуло, щоб на виборах популізму можна було ефективно протиставляти конкретні справи. Та ж родина Табалових, маючи у корпоративній власності немаленькі ресурси (Олександр Табалов – номер 49 у списку ОО – входить, за версією журналу «Форбс», до 200 найбагатших українців), зекономила, просто критикуючи свого опонента.

Опозиція загалом продемонструвала, що вже кілька років поспіль топчеться на місці. Нічого нового, все ті ж гасла про заможне життя, європейські стандарти і «злочинну владу». Запитання, хто заважав перетворювати це все на реальність, коли керували державою, так і залишається без відповіді.

На політичній карті України все яскравіше вимальовуються два полюси: лівий – КПУ і правий – «Свобода».

Партія регіонів показала свою готовність грати чесно і прозоро, не вдаючись до сумнівних оборудок із голосами, а очільники області – здатність нормально й без особливих ексцесів організувати виборчий процес.

І, якщо тенденції збережуться, наступні вибори виграють ті, хто щось робить, а не просто базікає. Принаймні хочеться у це вірити.

Оригінал публікації