Останній злет


25 грудня близько четвертої години дня в Олександрії розбився військовий вертоліт Мі-8МТ, що належав внутрішнім військам МВС України. На його борту знаходилися п’ятеро людей – військовослужбовці в/ч 2269 підполковник В’ячеслав Павлюк, капітан Олег Кошель, лейтенант Рубен Ігітян, капітан Дмитро Курінний та прапорщик Віталій Олейніков. Усі загинули.

Офіційна інформація міністерства внутрішніх справ із цього приводу була лаконічною: «За невідомих обставин вертоліт Мі-8 після набору висоти почав раптово знижуватися, що призвело до зіткнення з землею. Під час аварії трагічно загинули три члени екіпажу вертольоту та два спеціалісти з наземного обслуговування. На місці трагедії працює слідчо-оперативна група. З метою вивчення обставин події в МВС створено комісію на чолі із заступником Міністра Віктором Ратушняком».


Так виглядає вертоліт Мі-8МТ, призначений для висадки та евакуації десанту, вогневої підтримки сухопутних військ, прицільного бомбометання, перевозки вантажів та десантників. Фото з «Українського мілітарного порталу»

Більш розлого про інцидент написали журналісти Інтернет-видання «Олександрійські новини», які одними з перших прибули на місце катастрофи. «Вертоліт зробив чималу канаву у землі та проповз на «пузі» від місця зіткнення з нею біля 100 метрів, де зупинився на лівому боці хвостом до автотраси, − йшлося у повідомленні на сайті «ОН». − Хоча він і не вибухнув, але його розламані лопаті, шасі та інші частини були розкидані за декілька десятків метрів від місця його зупинки <…> Як нам повідомили фахівці вертолітної справи, що мають за плечима не одну тисячу годин нальотів, за таких погодних умов, які були сьогодні, здійснювати польоти категорично заборонено. Крім того, сьогодні взагалі було оголошено штормове попередження».


Уламки Мі-8МТ під Олександрією. Фото: «Моя Олександрія»

Колектив «Олександрійських новин» також заявив про перешкоджання журналістській діяльності: «Під час роботи журналістів на місці події невідомі в камуфляжах, скоріш за все військові, стали їм перешкоджати. Почали їх штовхати, повалили на сніг, порвали одяг, не давали знімати місце аварії гелікоптера, а потім взагалі намагалися зламати відеокамеру. Потім через співробітників міліції стали вимагати віддати їм відзняте відео без належного документального оформлення, начебто для того, щоб передати співробітникам СБУ. Після зупинення конфлікту і відмови журналістів у протиправний спосіб передати відзняте відео, на прохання назвати свої прізвища і пояснити причини такої своєї зухвалої поведінки, невідомі військові просто втекли з місця пригоди».

Як згодом повідомив Новинам Кіровоградщини директор «Контакт-ЛТД» Ігор Педань, після сутички з людьми в камуфляжній формі редактор олександрійської телекомпанії «Контакт-ЛТД» Віктор Голобородько подав заяву до міліції.

Тим часом почали з’являтися перші версії причин аварії. Військова прокуратура Південного регіону розпочала досудове розслідування за фактом порушення правил польотів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 416 Кримінального кодексу України. Представник прокуратури у коментарі «Українським новинам» заявив, що як причини катастрофи розглядаються «помилка пілота, технічна поломка і вплив поганої погоди». А прес-секретар прокуратури Павло Аксьонов уточнив: «У цей день були заплановані тільки наземні роботи, політ не був запланований».

Зрозуміло, всіх цікавила позиція командування внутрішніх військ. 29 грудня її опублікували на офіційному сайті ВВ. На жаль, із неї так і не зрозуміло, був виліт гелікоптера санкціонованим чи ні (наводимо повний текст заяви прес-служби внутрішніх військ із посиланням на матеріали Управління авіації внутрішніх військ): «Причини трагедії, що 25 грудня забрала життя 5 військовослужбовців внутрішніх військ, досі невідомі. Лунають різні версії, але стовідсотково можна сказати лише те, що люди, які загинули, були досвідченими спеціалістами своєї справи.

Відповідно до річного плану виходу вертольотів на регламентні роботи в 2012 році, на вертольоті було виконано регламентні роботи з заміною двигунів і головного редуктора. Після зазначених робіт відповідно до Інструкції екіпажу вертольота і технологічним картам, виконується роздільне опробування двигунів повним складом екіпажу із залученням спеціалістів контрольно-перевірочної станції техніко-експлуатаційної частини. Саме такі роботи проводили військовослужбовці в день трагедії.

Також відомо, що 21 грудня на зазначеному вертольоті вже виконувались запуск та проба двигунів на малому газу після розконсервування. Це передбачає інструкція по експлуатації двигунів. Зауважень щодо роботи двигунів та систем вертольоту виявлено не було.

Вертоліт Мі-8, на якому проводились роботи, 1988 року випуску. Для техніки такого класу – звичайний термін. У 2001 році було виконано капітально-відновлювальний ремонт вертольота на Конотопському авіаційному заводі. Напрацювання техніки після виконання ремонту становить 235 годин і 517 посадок, що в чотири рази менше, ніж до ремонту.

Двигуни, що були встановлені на вертоліт, у червні 2007 року також проходили капітально-відновлювальний ремонт на ЗАТ «Мотор Січ». Їх напрацювання становить не більше 123 годин.

Передчасно визначати причини трагедії без результатів досліджень неможливо. Проте офіційно підтвердженим фактом є правомірність проведення запланованих робіт та знаходження у вертольоті екіпажу та технічних спеціалістів»
.

Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Ларін, голова обласної ради Микола Ковальчук, міський голова Олександрії Степан Цапюк та інші високопосадовці висловили співчуття родинам загиблих. 26 та 27 грудня в Олександрії оголосили загальноміський траур. 28-го льотчиків провели в останній путь.

Розслідування причин катастрофи триває. Коли будуть його остаточні результати, наразі невідомо.

ДОВІДКА. Мі-8 − радянський/російський багатоцільовий вертоліт, розроблений ОКБ М. Л. Міля на початку 1960-х років. Наймасовіший дводвигуновий вертоліт у світі, один із наймасовіших − в історії авіації. Широко використовується для виконання багатьох цивільних і військових завдань у більш ніж 50 країнах світу.

Модернізація Мі-8, що завершилася в 1980 році, призвела до створення удосконаленого варіанту цієї машини − Мі-8МТ (при постачаннях на експорт − Мі-17), який відрізняється покращеною силовою установкою (2 двигуни ТВ3-117) і наявністю допоміжної силової установки. Мі-17 не настільки широко поширені й використовуються приблизно в 20 країнах.

Загалом Мі-8 є світовим рекордсменом за кількістю модифікацій – їх понад півсотні, від пасажирських до повітряних командних пунктів.

АВАРІЇ МІ-8. Список аварій вертольотів серії Мі-8, який можна знайти в Інтернеті, налічує 131 пункт. Перший – катастрофа в Якутській АРСР 12 лютого 1969 року. Через не встановлені й досі причини загинули шестеро людей.

Найбільша вертолітна катастрофа сталася 14 грудня 1992 року під час грузино-абхазької війни в Республіці Абхазія. Вертоліт збили грузинські вояки біля високогірного села Лата Гульріпшського району під час гуманітарного рейсу з вивезення 84 біженців, переважно жінок і дітей, з обложеного грузинами абхазького міста Ткварчелі (нині Ткуарчал). Екіпаж і біженці, включаючи 35 дітей і 8 вагітних жінок, загинули. Аварія внесена до Книги рекордів Гіннесса як найбільша вертолітна катастрофа.

2 жовтня 1986 року розбився Мі-8, що працював на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він зачепився лопатями несучого гвинта за трос будівельного крана, втратив керування і впав за три метри від машинного залу електростанції. У салоні гелікоптера знаходилися четверо людей, усі загинули.

27 грудня 1991 року Мі-8 впав поблизу Ужгорода, загинули шестеро людей.

28 квітня 2008 року Мі-8 зазнав аварії в Україні при підльоті на бурову установку в Чорному морі. Екіпаж − 3 людини − і 17 пасажирів загинули на місці.

Трагічний список завершується згадкою про аварію Мі-8 в Олександрії 25 грудня 2012 року…

Оригінал публікації

Немає коментарів

Крапка

Це – останній запис у блозі. Новий рік – нове життя. Надалі читайте мене тут: http://a-lysenko.tumblr.com  

На платформі Blogger.