Фільм «Груз 200»

Я не вмію писати кінорецензії. Та й часу зараз немає. Але «Груз 200», на який я учора натрапив випадково, перемикаючи перед сном канали, − це щось.

Безпросвітність, п’янство, депресія, чорно-білі тони, капітан радянської міліції – маніяк, донька провінційного партійного бонзи, яка пішла на дискотеку й не повернулася…

От вам кілька фактів.

Фільм офіційно заборонений для показу на російських каналах.

Його не захотіли демонструвати на Берлінському та Каннському кінофестивалях.

Кілька акторів, прочитавши сценарій, навідріз відмовилися зніматися.

Відгуки критиків різняться діаметрально – від «чорнухи» до шедевру.

Рекомендую до перегляду людям із більш-менш стійкою психікою. Однак, по-перше, не для сімейного, а по-друге – з попкорном і пивом навряд чи вийде. Будьте готові до того, що фільм в окремих місцях просто виносить мозок.

Стоп-кадр: на ліжку – труп старшого сержанта Горбунова, нареченого прикованої до бильця Анжеліки.



3 коментарі:

  1. такой себе фильм, не впечатлил вообще

    ВідповістиВидалити
  2. Скільки людей - стільки й думок. Мене вразив. Сьогодні ще раз подивлюся.

    ВідповістиВидалити

Крапка

Це – останній запис у блозі. Новий рік – нове життя. Надалі читайте мене тут: http://a-lysenko.tumblr.com  

На платформі Blogger.