Зі збереженням орфографії та граматики

Я розумію, коли цей прийом використовують із метою «дабы дурь каждого видна была». Надсилає тобі, скажімо, якийсь дятел гнівного листа. А ти його і публікуєш, не виправивши жодної помилки (особливо прикольно це виглядає, коли помилок багато). І думку автора ніби навів, і «дурь» його продемонстрував.

Але я бачив і таке (не дослівно, проте сенс збережено на сто відсотків): «До редакції надійшов лист, у якому мама трирічної дівчинки, хворої на лейкемію, просить про допомогу. Наводимо лист без скорочень і виправлень».

Ну написала мама трирічної дитини з помилками – не всім же грамотними бути. То що – ліньки відредагувати нормально? Це ж зовсім не той випадок, щоб навмисне демонструвати чиюсь неосвіченість.

Я спеціально не пишу тут назву видань (воно не одне було). Хай це буде на совісті редакторів.

Коментарі

  1. Ніколи про цей нюанс не задумувався, але ти, безумовно, правий. Візьму за правило

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кировоградский Колизей: сатанинские зрелища

Професія «валютчик»

Три історії про русифікацію й українську мову