Сімейне свято: Знам’янщині – 90!

21 вересня Знам’янський район відзначив 90-річчя з дня заснування. Свято вийшло не занадто помпезним, зате по-домашньому затишним.





ДОВІДКА. Знам'янський район знаходиться на межі лісостепової і степової зон в південній частині придніпровської височини. Площа – 133,4 тис. га. На території 13 сільських рад розташовані 45 населених пунктів. Станом на 1 квітня 2013 року в районі проживали 23,8 тисячі осіб. Виробнича спеціалізація: сільське господарство, добувна, харчова промисловість, переробка деревини.

На честь 90-річчя Знам’янщини перед райдержадміністрацією відкрили районну Дошку пошани. Вперше, між іншим, за всю історію району.

– Чому не було? Напевно, не вважали за потрібне, – знизує плечима голова РДА Василь Дзядух. – Ми ж думаємо, що кращих людей району повинні знати всі.

Дзядуха призначили на цю посаду 25 квітня нинішнього року. Раніше він працював першим заступником мера Кіровограда, тож багато хто розцінив його переведення на Знам’янщину як своєрідне заслання. Але сам голова райдержадміністрації своїм теперішнім місцем роботи цілком задоволений.

– Знаєте, я людина самоорганізована, тому націлений виконувати поставлені переді мною завдання якісно і в повному обсязі, якими б ці завдання не були, – каже він. – Тому я не вважаю свою роботу якимось засланням. Навпаки, я думаю, що це – велика довіра до мене. Тут відчувається прагнення людей працювати всім разом на благо батьківщини…

Знам’янщина може похвастатись не лише багатим на події та видатні постаті історичним минулим. Наприклад, у нинішньому році тут зібрано другий за обсягами в області врожай ранніх зернових. Не соромно назвати й середню заробітну плату – вона складає 2650 гривень. І взагалі, за словами Василя Дзядуха, район доволі динамічно розвивається. А головна проблема – як і в усіх регіонах країни: пошук коштів на фінансування соціальної сфери.

– Але ми справляємось потихеньку, – ставить крапку в короткій розмові Дзядух і береться за телефон – віддати останні розпорядження. Святкові заходи ось-ось почнуться…

…Цьогоріч день народження району відзначають у Дмитрівці – одному з найбільших сіл Знам’янщини. Події розгортаються довкола будинку культури (він, до речі, тут такий, що може позаздрити будь-який районний чи навіть обласний центр: відремонтований, із сучасними актовим залом та залами для занять різних гуртків, світлий і чистий).

Від скверу, що неподалік БК, стартує святкова хода. Очолюють її юні барабанщиці з центру дитячою та юнацької творчості, слідом за ними на майдані перед будинком культури з’являються вихованці дитячих садків, діти-переможці різноманітних конкурсів, спортсмени, представники агропромислових та інших підприємств, військовослужбовці розташованій у Богданівці вч А-1201, освітяни, медики, ветерани… Здається, що кінця-краю колоні не буде.

Аж ось перед численними глядачами постають представники першої територіальної громади. І розпочинається найцікавіше. Виявляється, кожна сільрада підготувала виступ, а ведуча свята розповідає різні цікавинки про території.

Лірично-пізнавальний відступ із серії «А чи знаєте ви, що?..» Автору цих рядків вдалося не лише помилуватися справді чудовим святом, а й заповнити чималі прогалини в ерудиції. Ви, скажімо, знали, що у селі Цибулеве Знам’янького району народився режисер відомого і для багатьох улюбленого фільму «Королева бензоколонки» Микола Літус?

А герб Кіровоградської області бачили? Так от, біля Кучерівки у 1763 році при розкопках Литої Могили (Мельгуновського кургану), якими було покладено початок науковим дослідженням курганів на території царської Росії, виявили поховання вождя одного зі скіфських племен кінця VII – початку VI століття до н. е. При цьому знайшли золоті прикраси з зображенням степового орла, які й були використані як символ при розробці варіантів герба Кіровоградщини.

Про Миколу Лисенка чули, мабуть, усі. А от про те, що окремі акти своєї опери «Тарас Бульба» він писав у Петровому, що на Знам’янщині, – напевно, одиниці. До речі, в тому ж селі дитячі роки провів всесвітньо відомий композитор Кароль Шимановський.

У Мошориному народився та жив автор відомої пісні «Їхав козак за Дунай» Семен Климовський. Настільки, між іншим відомої, що одну з обробок її здійснив сам Людвіг ван Бетховен.

За давніми переказами, в Чорному лісі був зимівник кошового отамана Івана Дмитровича Сірка (помер у 1680 році), який не  раз громив зі своїми козаками татарські орди на території краю.

У Диківці Знам'янського району розташований єдиний жіночий монастир у Кіровоградській області…

Утім, повернімося до святкування. По завершенні ходи розпочинається традиційна в таких випадках урочиста частина.

– Прийміть мої сердечні вітання з нагоди прекрасного свята – дев’яностої річниці від дня утворення Знам’янського району Кіровоградської області, – зачитує вітальну телеграму від Президента України Віктора Януковича заступник голови облдержадміністрації Ярослав Арсірій. – Щиро дякую усім жителям Знам’янського району, які своєю невтомною працею, теплом сердець зберегли величезну духовну спадщину та традиції минулих поколінь і гідно продовжують творити своє майбутнє. У цей святковий день зичу вам міцного здоров'я, життєвих сил, щасливої долі, родинного благополуччя та нових трудових здобутків.

Арсірій також вітає мешканцям району від імені голови ОДА Андрія Ніколаєнка та себе особисто.

– Хай навіки буде благословенний славний Знам’янський район, а його жителі – щасливими і багатими! – закінчує свій виступ Василь Дзядух. – Хай кожному серцю, кожній родині це свято додасть тепла та віри!

Голова районної ради Тетяна Михайлова наголошує на необхідності єднання заради благополуччя рідної землі:

– На гербі району викарбувані слова: «У мирі і злагоді – до добробуту!» Краще, мабуть, і не скажеш. Тому закликаю всіх: об’єднуймо зусилля задля процвітання нашої малої батьківщини!

Мешканців Знам’янщини з ювілеєм вітає і управляючий Олександрійською єпархією преосвященний Боголєп.

– Це свято – не просто згадки про славне історичне минуле Знам’янського району, – говорить він. – Це свято дивиться у майбутнє, до якого, я сподіваюся, будемо причетними всі ми.
Найдостойнішим жителям району вручають грамоти і подяки обласної та районної влади. Нагороди отримують Дмитрівський сільський голова Наталія Стиркуль, голова фермерського господарства «Росток» Володимир Єльнік, голова Макариської первинної ветеранської організації Володимир Ворожбит, заступник директора з виховної роботи Дмитрівської ЗОШ 1-3 ступенів №2 Ольга Іванова, медична сестра ЦРЛ Валентина Лелека, вчитель фізичного виховання Богданівської ЗОШ 1-3 ступенів №1 Олександр Довженко, командир в/ч А-1201 Андрій Араптанов, лікар-гастроентеролог Знам’янської ЦРЛ Надія Вацлавська, директор Мошоринського сільського будинку культури Анжела Кислінська, президент ФК «Буревісник» Ростислав Вакулик, перший заступник голови РДА Дмитро Молодченко та інші.

Урочистості завершуються розгортанням кількадесятметрового рушника дружби – на знак єдності і взаєморозуміння – та освячуванням уквітчаного різнокольоровими стрічками снопа як символу цьогорічного святкування.

Офіціозу вже нема, однак свято триває. Поряд із будинком культури активно працює «Веселий ярмарок» – сільради поставили намети з різною смакотою і з радістю частують усіх, хто проходить повз них. (Пригощають, зрозуміло, не лише закусками, а й оковитою та іншими хмільними напоями.) Під стінами БК починається концерт – виступають місцеві колективи. Звучать як народні, так і сучасні пісні, а ті, хто вже причастився на ярмарку, залюбки пускаються в танок.

Близько сьомої вечора всі охочі переміщуються до будинку культури. Глядачам – зала на 500 місць заповнена майже вщерть – демонструють документальний фільм про Знам’янський район, знятий журналістами обласної державної телерадіокомпанії.

Потому розпочинається вшанування жителів Знам’янщини в різних номінаціях, вигаданих спеціально до свята. Після теплих слів на адресу кожного з номінантів – обов’язковий музичний номер на його честь.

Подарунок від сільського голови отримує правнучка найстаршої мешканки району – 102-річної богданівчанки Параскеви Пономаренко.

А от ровесниця району – 90-річна Марія Пшенична – піднімається на сцену сама. «Я прожила дев’яносто років… Слава Богу, що не забувають», – каже вона в мікрофон, ледь стримуючи сльози. Глядачі аплодують, стоячи.

У номінації «Мати-героїня» дарунок та слова подяки дістаються мешканці Мошориного Марії Химич.

Наймолодшим жителем району стає жителька Диківки Ангеліна Вельма – дівчинка народилася буквально напередодні свята. Через цілком зрозумілі причини подарунок отримує її мама.

А от про дві наступні номінації – «Золоте весілля» та «Молоде подружжя» – хочеться розповісти детальніше.

На сцену виходять Іван та Марія Котляри, які разом уже 50 років. Їхні діти стелять їм весільний рушник, пара береться за руки і стає на нього… А потім усе йде не зовсім за сценарієм.

– Гірко! – кричить раптом хтось із глядачів, і кілька сотень людей підхоплюють цей заклик.

Іван і Марія цілуються, а зала вибухає оваціями.

І вони практично не стихають – на сцені вже Артем Кукіль та Ірина Герасимчук, які одружилися саме цього дня. Ірина – у весільній сукні, Артем – в костюмі. Молодята прибули на свято району просто зі свого сімейного свята.

– Гірко! – лунає вже для них.

Іван та Марія Котляри говорять напутнє слово молодим, а після цього для обох пар звучить весільний вальс…

Потому перед глядачами виступають юні вихованці циркової студії з Олександрівки та місцеві вокалісти, які отримують свою порцію шалених оплесків і вигуків «Браво!»

Свято завершується грандіозним феєрверком.

– Треба піднімати дух людей, – говорить кореспонденту «УЦ» стомлений, але щасливий голова РДА Василь Дзядух. – У тому числі й через такі ось заходи. Думаю, нам вдалося сьогодні порадувати мешканців району.

Публікація на сайті «УЦ» (рос.)

Немає коментарів

Крапка

Це – останній запис у блозі. Новий рік – нове життя. Надалі читайте мене тут: http://a-lysenko.tumblr.com  

На платформі Blogger.