Як до нас ледве пожежники не приїхали

Купили ми вчора з дружиною CDMA-телефон для Студії7. (Я, може, й консерватор, але вважаю, що контора, яка не має міського номера, – несерйозна. У нас тепер є: (0522) 27-63-47.)

Так от, принесли апарат додому. Поклацали, розібралися наче. Єдиний недолік трубки – у заблокованому стані буквально двома кліками можна зателефонувати на 101, 102 чи 103. Незручно: можна випадково натиснути. А відключити цю опцію ніяк не можна.

Дали Яні Андріївні потримати телефон у руках. Не минуло кількох хвилин, як наша дитина набрала МНС. Помовчала, поки хтось волав їй у слухавку: «Алло! Алло! Що там у вас трапилось?!» (саме це волання ми почули і відібрали у малолітньої телефонної терористки знаряддя злочину).

Немає коментарів

Крапка

Це – останній запис у блозі. Новий рік – нове життя. Надалі читайте мене тут: http://a-lysenko.tumblr.com  

На платформі Blogger.