«УДАР»: трагікомедія перетворюється на трилер

Кіровоградські соратники молодого політика Віталія Кличка продовжують енергійно чубитися між собою, а «УЦ» – спостерігати за цим серіалом.

Спеціально для тих, хто не дивився мильну оперу під назвою «Справжній "УДАР" проти найсправжнішого» з початку, – короткий виклад попередніх серій.

Ще в липні минулого року рада Кіровоградської обласної організації політичної партії «УДАР Віталія Кличка» виключила з лав партії голову кіровоградського міського осередку Олександра Макієнка та Віктора Шмідта. Новим керівником кіровоградського «УДАРу» обрали Ігоря Козуба.

Після парламентських виборів цією політичною силою зацікавився місцевий бізнесмен, колишній регіонал Микола Онул. 29 липня 2013-го, за результатами конференції, в. о. голови кіровоградської міської організації став близький до нього депутат міськради Дмитро Хох.

Козуб оскаржив це рішення. Тоді 5 вересня відбулася ще одна конференція (підпільна, на неї не пускали ані журналістів, ані «несвідомих» членів партії). Козуба знову «пішли», головою осередку обрали зовсім не чужого Онулу бізнесмена, керівника ТОВ «Кіровоград-Ресурс» Сергія Горбовського. (Варто лише зазначити, що телефонний номер його підприємства співпадає з номером телефону дендропарку, яким, як відомо, володіє Микола Онул. Утім, обидва комерсанти не надто й приховують зв’язки між собою.)

17 вересня у кіровоградській міськраді з’явилася фракція «УДАРу», яку очолила дружина Миколи Онула Лариса. До складу новоутвореного об’єднання ввійшли всі без винятку члени депутатської групи «Єлисаветград». (До речі, вкотре про політичну етику: «єлисаветградці» стали депутатами міськради у 2010 році зовсім від інших партій.)

Увечері того ж дня голова обласного осередку «УДАРу» Анатолій Ревенко (тут можна знову про політичну етику, але не будемо: порахувати кількість політсил, у яких протягом життя – не на останніх посадах – перебував нинішній головний представник Кличка в області, дуже складно) провів прес-конференцію. Він офіційно представив голову кіровоградської міської організації Сергія Горбовського та розповів про згадане створення фракції.

18 вересня 16 із 29 первинних осередків «УДАРу» в обласному центрі прислали своїх делегатів – по троє осіб від кожного – на ще одну конференцію міського осередку, яку цього разу скликав Ігор Козуб. Вони підтвердили його повноваження на посаді голови організації.

Після невеликого затишшя війна продовжується. «У прокат» виходять нові серії.

Кіровоградом починають гуляти листівки з заголовком «Вони ганьблять УДАР Кличка». У них ідеться про бурхливе минуле членів фракції «УДАРу» в міськраді Лариси Онул, Віталія Бєлова та Любові Виноградової: наводиться перелік статей Кримінального кодексу, з якими у них були проблеми, тощо.

Згодом кіровоградці й гості міста бачать білборди з надписами: «Кіровоградські бандити вступають в УДАР!»

Приблизно у той же час в самісінькому центрі Кіровограда невідомі розповсюджують «чорнушні» папірці, спрямовані вже проти особисто Анатолія Ревенка: «В якій би партії він не перебував, його постійно супроводжують скандали. Він занедбав і руйнував все, до чого мав стосунок. Завдяки йому, Кіровоградський «УДАР» називають прихистком для дрібних злодюжок. Всі, хто намагався працювати і не дати Ревенку розділити «УДАР», були або виключені із партії, або відсторонені від роботи. Під час кампанії саме він давав розпорядження «зливати» кампанію на користь провладної партії».

1 жовтня представники «УДАРу» розгортають наметове містечко під вікнами офісу обласної організації, вимагаючи повернути їм гроші, заборговані за минулорічну виборчу кампанію. Вони заявляють, що стоятимуть там, доки теперішній очільник партії Кличка на Кіровоградщині не піде зі своєї посади і не розрахується з ними. А щоб було ще веселіше, погрожують, що розберуть автомобіль Ревенка, придбаний нібито після парламентських виборів-2012, на запчастини.

Ігор Козуб тим часом підкидає ще один сюрприз. 2 жовтня він скликає журналістів на прес-конференцію – «крик душі», за його ж словами, – на якій заявляє, що він є головою… обласної організації «УДАРу». Виявляється, ще 10 вересня рада обласного осередку – четверо з семи чоловік – провела засідання. Результатом стало виключення Анатолія Ревенка з партії та, відповідно, зняття його з посади голови. В.о. автоматично став його перший заступник Ігор Козуб. Останній демонструє на прес-конференції протокол засідання та офіційне повідомлення до управління юстиції в області. Крім того, він заперечує свою причетність до пікетування обласного офісу та появи білбордів і листівок.

Ревенко, у свою чергу, говорить у коментарі Інтернет-виданню, яке пов’язують із тим же Онулом, що це все – нісенітниці, а вигнали з партії насправді Козуба. Правда, жодних документів не показує.

Також, як з’ясовується, у дні, коли кіровоградські соратники великого спортсмена Віталія Кличка зовсім не по-спортивному публічно обмінюються ударами, в місті перебувають представники центрального офісу партії, народні депутати – не публічно. Однак кияни, схоже, не бачать у Кіровограді нічого дивного. Принаймні про офіційну реакцію керівництва «УДАРу» на всі описані вище події на момент підготовки цього номера до друку не відомо.

У передостанній на сьогодні серії з’являються елементи трилеру. Близько опівночі 3 жовтня один із наметів, що стоять біля офісу обласного осередку «УДАРу», раптом загорається. Людей у ньому, на щастя, немає. Правоохоронці знаходять на місці події порожню банку, в якій, вірогідно, могла знаходитись горюча суміш.

Через пару днів намети прибирають. У вівторок, 8 жовтня, на екранах з’являється чергова серія, поки що крайня. Місце дії цього разу – Кіровська у Кіровограді районна рада. Є і масовка.

Перед початком сесійного засідання біля входу до приміщення райради збираються кілька десятків людей, переважно похилого віку. Вони прийшли, щоб «захистити Віталія Бєлова на посаді директора дендропарку», хоча такого питання в порядку денному немає. Сам Бєлов – теж тут. Разом із головою одного з двох міських осередків «УДАРу», депутатом Кіровської райради Сергієм Горбовським вони проходять до будівлі. З ними всередину протискуються найактивніші учасники пікету, згодом туди перебираються майже всі.

Одразу після того, як прозвучав гімн України, Горбовський, перебиваючи голову райради Олександра Рацула, який намагається поставити на голосування процедурне питання про обрання секретаря сесії, зачитує повідомлення про створення у раді фракції політичної партії «УДАР» у складі 12 чоловік. (І ще раз про політичну етику. Законом «про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що фракції (ця норма не стосується сільських і селищних рад) «формуються на партійній основі». У списку ж «УДАРу» – 3 членів цієї політичної сили, 8 позапартійних і 1 комуністка.)

Рацул оголошує перерву. Двоє «УДАРівців» – Костянтин Поляков і Дмитро Хох – пробують не випустити його з зали, однак безрезультатно. З боєм він проривається до свого кабінету, а потім виходить на вулицю, де знову зібралися люди. Після короткої перепалки з Віталієм Бєловим (у стилі «Ми вас звільнили законно!» – «Ні, ви мене звільнили незаконно!») голова райради просить учасників пікету обрати ініціативну групу в складі 4 чоловік, які могли би бути присутніми на засіданні, оскільки більше народу зала просто не вмістить. Але новоявлений керівник фракції «УДАРу» Сергій Горбовський починає діяльність свого об’єднання доволі оригінально: із вигуком «Проходьте всі!» він знову заводить усередину кілька десятків пенсіонерів. Продовжувати засідання під акомпанемент криків «Ганьба!» у тісному приміщенні – досить складно, крім того, вже немає кворуму, тому Олександр Рацул оголошує ще одну перерву.

– Мені шкода цих людей, які прийшли захищати дендропарк, – говорить він журналістам. – Ними – цими стариками – просто маніпулюють. Як бачите, сесію просто зривають. У нас, до речі, два важливих бюджетних питання – про надання соціальної допомоги. Якщо ми їх зараз не приймемо, я не знаю, наскільки затягнеться виділення коштів. А Бєлова звільнили не через політику, як тут намагаються подати, а через економіку: ми просто хочемо навести лад у своєму комунальному підприємстві.

Сам же Віталій Бєлов повідомляє «УЦ», що визнання своєї роботи на посаді директора КП «Парк культури та відпочинку імені 50 років Жовтня» незадовільною він уже оскаржив у суді. Позов щодо звільнення його з цієї посади служителі Феміди не прийняли до розгляду у зв’язку з «трохи неправильним формулюванням», тому подаватиме його повторно найближчим часом.

…Зараз виконавці головних ролей у серіалі збираються з силами для нових зйомок. Таке враження, що вони насолоджуються самим процесом і розраховують не на перемогу на майбутніх місцевих і президентських виборах, а щонайменше на «Оскар». Чи, може, вся справа в «акторських гонорарах»?

Андрій Лисенко, «УЦ» (№41)

Немає коментарів

Крапка

Це – останній запис у блозі. Новий рік – нове життя. Надалі читайте мене тут: http://a-lysenko.tumblr.com  

На платформі Blogger.