Пошук

17.10.13

Лекція від губернатора

Минулого тижня голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко поділився зі студентами Кіровоградського державного педагогічного університету імені Винниченка своїми думками щодо майбутнього освіти та відповів на їхні запитання.

Послухати очільника області та поспілкуватися з ним зібралися 130 студентів із різних факультетів.

– Давайте побудуємо нашу зустріч у такому форматі: спочатку моя лекція десь на півгодини, а потім кожен охочий зможе спитати в мене що завгодно й отримати відповідь, – запропонував Андрій Ніколаєнко.

Заперечень в аудиторії не виникло. Очільник області підійшов до мікрофону. А кореспондент «УЦ», як старанний студент, приготувався конспектувати.

Конспект

Лекцію Андрія Ніколаєнка можна розбити на п’ять головних тез.


Фото Павла Волошина, «УЦ».

По-перше. Ревізія всіх освітніх норм, стандартів і методів. Школа – консервативна інституція. Освітні канони дотримуються жорстко: урок триває 45 хвилин, парти у класі розставлені рядами, на початку року проводиться урочиста лінійка за участі ветеранів освіти, восени – конкурс «Тато, мама, я – спортивна сім'я», навіть набір предметів не надто змінився за останні сто років. Те ж саме у вищих навчальних закладах: лекції, семінари, заліки, іспити, декани, факультети… Але світ щодня змінюється: нові технології, Інтернет, штучний інтелект тощо. Освіта повинна крокувати в ногу з часом. Без перегляду та переосмислення основних постулатів це неможливо.

По-друге. Освіта має стати більш персоналізованою.
«Кожен учень унікальний», – кажуть педагоги, після чого заганяють цього унікального учня у стандартні для всіх рамки. У майбутньому персональними будуть не лише набір курсів та їхній зміст, але і підручники.

По-третє. Створення персонального портфоліо. Нинішня система освіти базується на системі оцінок. Це все одно, що лікар визначатиме стан пацієнта, беручи до уваги лише його температуру і не враховуючи результати аналізу крові, рентгенівські знімки та інші дані. Проте школяр чи студент не лише вчиться. Він бере участь у громадському житті, спілкується з друзями, має якісь захоплення. Це і повинно бути відображеним у своєрідному портфоліо – не можна оцінювати за дванадцяти- чи п’ятибальною шкалою всю багатогранність життя.

По-четверте. Треба вчитися все життя. Мова не про традиційний підхід – інакше кажучи, самовдосконалення, – а про механізм об’єднання родини. Освіта стане безперервною і тотальною. Спочатку відбуватиметься сімейна нарада: до чого ми прагнемо разом, до чого прагне кожен, чого ми хочемо досягти, яких знань і умінь нам бракує? Далі сім'я перетвориться на освітній осередок. Окремі родини об'єднуватимуться між собою, утворюватимуть клуби і співтовариства. Традиційні інституції освіти не стоятимуть осторонь, а виступлять організаторами й ініціаторами.

По-п’яте. Університет мільярдів. Викладачі читатимуть лекції та перевірятимуть знання на відстані, за допомогою новітніх технологій зв’язку. Звісно, варто враховувати дефіцит реального спілкування, адже хороший професор не лише читає лекції – він говорить зі студентами. У майбутньому можлива поява елітних структур, у яких викладачі, як за часів Античності, прогулюватимуться у парках чи садах зі студентами, обговорюючи нагальні питання.

Наприкінці лекції Андрій Ніколаєнко розповів про ініціативу, не менш сміливу, ніж озвучені тези.

– Хочу поділитися з вами своєю ідеєю про створення нового освітнього кластеру на території Кіровоградщини, – сказав він. – Головною метою проекту буде підготовка майбутнього покоління шляхом застосування інноваційних технологій. Крім того, він стане центром для проведення міжнародних наукових конференцій. Там можна буде слухати лекції найкращих світових фахівців, яких ми туди запросимо.

За словами Ніколаєнка, детальніше про кластер говоритиметься на форумі «Креативне місто», що відбудеться в Кіровограді в нинішньому році. Планується, що проект реалізовуватиметься в якомусь мальовничому куточку Кіровоградщини, а сам він стане відомим далеко за її межами.

Запитання-відповіді

Студенти сповна скористалися можливістю поспілкуватися з першою особою області. Тож запитання стосувалися не лише теми лекції. Далі – найцікавіші, на думку «УЦ», моменти розмови.

– Як просувається розслідування щодо масового отруєння собак напередодні Дня міста? – запитав майбутній політолог Євген Манько. – Чи встановлено особу, яка віддала це розпорядження?

– Прізвище особи, яка наказала потруїти собак, мають назвати компетентні органи. Я дав відповідне розпорядження. Крім того, я попросив депутатів від різних політичних сил, у тому числі опозиційних, розібратися з цим фактом. Я далекий від думки, що це була некерована акція. Скоріше всього, мала місце певна команда. Однозначно це було зроблено не на рівні мера, я з ним спілкувався вже з цього приводу. Але хтось таку команду дав, бажаючи, можливо, продемонструвати свою потрібність.

Безперечно, коли особу встановлять, більше на своїй посаді вона не працюватиме.


Інший студент поцікавився функціями педагога у майбутньому, коли значну, навіть провідну, роль відіграватимуть високі технології, Інтернет та різні гаджети.

– Педагог у майбутньому має бути провідником, він не повинен залишати сам-на-сам дитину з величезними потоками інформації, –
вважає Андрій Ніколаєнко. – Викладач підказуватиме своїм вихованцям, що корисне для них, а що ні, яка інформація правдива, а яка – не дуже, постійно перебуватиме в цьому процесі.

Крім того, вчитель майбутнього повинен бути партнером своїх учнів, постійно вчитися сам.


Ще одне запитання – цілком прогнозовано, дивно лише, що його не задали першим – стосувалося проведення в Кіровограді транспортної реформи.

– Знаєте, краще, ніж прислів’ям «змусь (пауза) Богу молитися – він і лоба собі розіб’є», про транспортну реформу в обласному центрі не скажеш, – висловив свою думку голова ОДА. – Місто припустилося кількох стратегічних і важливих помилок.

По-перше, міська влада так і не змогла затвердити чіткий графік руху пасажирського транспорту, почепити той графік на кожній зупинці.

По-друге, ми так і не побачили жорсткого контролю за втіленням реформи: великі автобуси у заявлених кількостях не закуповуються, GPS-навігаторами обладнані лише транспортні засоби автобусного парку тощо.


Андрій Ніколаєнко навів приклад Олександрії, де транспортну реформу, за його словами, вдалося провести набагато ефективніше і якісніше.

Прозвучало і запитання англійською (щодо сучасних підходів до системи освіти у Нідерландах). Керівник області спочатку почав відповідати тією ж мовою, викликавши в залі неабияке пожвавлення, а потім перейшов на українську: щоб було зрозуміло всім присутнім.

Андрій Ніколаєнко також пообіцяв всебічну підтримку студентським ініціативам.

Останнє запитання – вірніше, пропозиція – стосувалося створення в області туристичного клубу.

– Безумовно, він потрібен, – погодився голова ОДА. – Я завжди вважав: туристична галузь не розвиватиметься доти, доки її не стануть розглядати з погляду економіки. А потенціал в області є! Хоча використовується він зовсім не на повну потужність. Як приклад неефективного використання туристичного потенціалу можу назвати Кіровоград: немає ані туристичних мап у готелях міста, ані сайту, який презентував би обласний центр для туристів – із зазначеними маршрутами, красивими фотографіями, цікавими історичними довідками тощо.

Тому ідея створення обласного туристичного клубу – чудова. Збирайте ініціативну групу – це можуть бути не лише студенти, – звертайтеся до Інформаційно-ресурсного центру. Влада, зі свого боку, допоможе всім необхідним.

Наостанок Андрій Ніколаєнко пообіцяв приходити ще.

– Ви запрошуйте – а я обов’язково знайду час поспілкуватися з вами, –
сказав він, прощаючись.

Пізно ввечері того ж дня Андрій Ніколаєнко поділився враженнями від зустрічі зі студентами у своєму блозі на сайті «УЦ»: «Майбутні педагоги приємно вразили: дотепні, цікаві, сміливі, мають власні погляди. Це цілком прагматичні молоді люди, здатні відстоювати свою позицію, і, що головне, вони не бояться говорити про проблеми. Вони справжні й відверті. Серед чиновників таких мало. Тому дуже цікаво було поспілкуватися, обговорити серйозні питання, почути їхню критику і пропозиції».

Публікація на сайті «УЦ» (рос.)

Немає коментарів:

Дописати коментар