Пошук

27.10.13

БТІ: реформували, реформували, але поки не довиреформували


Зміни у процесі реєстрації майнових прав на нерухомість обіцяного полегшення поки не принесли.

Реформа бюро технічної інвентаризації планувалася на 2012 рік. Однак тоді влада виявилася не готова до запуску цього механізму. Зміни вступили в дію з 1 січня 2013-го. Тоді ЗМІ та окремі аналітики лякали українців колапсом на ринку нерухомості, страшенною плутаниною тощо.

Нічого смертельного не сталося, хоча й не можна стверджувати, що реформу проведено ідеально.

Функція реєстрації прав власності на нерухоме майно перейшла до нової структури – Державної реєстраційної служби (Укрдержреєстру). Технічні питання – інвентаризація, визначення площі об’єкту, перепланування тощо – лишилися у БТІ. Крім того, держава надала підприємцям можливість відкривати приватні бюро, позбавивши таким чином комунальні БТІ монополії та, відповідно, зменшивши ризик корупції.

– Цінова політика у нас – гнучкіша, ніж у державних (комунальних) БТІ, – розповідає «УЦ» директор колективного підприємства «Кіровоградський земельний кадастровий центр», яке в тому числі надає і послуги з технічної інвентаризації, Світлана Мукоїда. – Приходить бабуся, а в неї пенсія – тисяча гривень, – то я маю змогу знизити їй ціну. Ми намагаємося, звісно, не демпінгувати, але водночас я підходжу до цього філософськи. Люди часто не хочуть іти в державну установу. І не тому, що там щось не так роблять. Тому, що там затягують із рішенням питань. Система така – дуже багато бюрократії. там же все регламентовано постановами різними, розпорядженнями тощо. У нас – гнучкіше. Я як підприємець можу іноді ризикувати, скажімо, не брати гроші наперед, а чекати, поки людина за кілька разів розрахується. Можу дозволити собі благодійність.

Із цим не зовсім погоджується директор комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» Вікторія Шихова:

– Є роз’яснення міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Незалежно від форми власності – комунальне чи приватне – БТІ повинне узгоджувати ціни на свої послуги з органами місцевого самоврядування. Це не виконується зараз, тому й ціни у приватників «плавають». Однак, наскільки мені відомо, у них усе одно дорожче.

Вона також вважає, що фахівці приватних БТІ не можуть надати своїм клієнтам повної інформації:

– Працівник приватного БТІ нині просто, як фотограф, фіксує теперішній стан будівлі. А от визначити, узаконена вона чи ні, він не має змоги, бо така інформація є лише у нас. При цьому для продавця нерухомості – жодних проблем, навіть не є обов’язковим технічний паспорт. А от покупець зіткнеться з необхідністю узаконювати придбаний об’єкт. Довідки видаються – так передбачено законодавством – лише власникам. Тобто покупець має вмовити продавця звернутися до нас за довідкою. А захоче той чи ні – це вже інша справа.

Втім, на думку Світлани Мукоїди, оцінювати роботу приватних БТІ поки ранувато.

– Ми в нинішньому році лише почали працювати, – говорить вона. – Час покаже.

Разом із позитивними моментами виникло чимало проблем. Одна з них – чи не найболючіша – стосується архівних даних.

– З першого січня у нас запрацювала реєстраційна служба, якій передано право здійснення реєстрації майнових прав, у тому числі на нерухоме майно. Реформа БТІ, як і багато інших у нашій країні, зроблена через одне місце, – безапеляційно заявляє «УЦ» експерт із нерухомості, директор агентства «Ріелті» Віктор Делюрман.

І пояснює:

– БТІ вело реєстр по всіх без винятку об’єктах нерухомості. По кожному об’єкту велась інвентарна справа. Все – від першого й до останнього правочину – реєструвалося і складалося в одну папочку. Ці архіви поки живі, слава богу. За цими папочками і зараз можна подивитися, хто був першим власником, хто – другим, чи були судові рішення по цьому об’єкту, чи були перепланування. Повна, детальна інформація по будинку, квартирі, по об’єкту нерухомості. Це важливо у багатьох випадках. Інколи це потрібно при розгляді судових справ. Інколи при купівлі помешкання треба подивитися, яким чином добудовувалися якісь приміщення. Все це зберігалося в БТІ. Можна було подивитися історію кожного об’єкту. Реєстраційній службі архів БТІ не передали. Тепер дослідити історію об’єкту дуже складно, адже БТІ довідки видає не всім…

Ще одне важливе питання, що стосується архіву, – його можлива передача Укрдержреєстру. Відповідний законопроект уже зареєстрований у Верховній Раді. Планується, що комунальні БТІ повинні будуть віддати реєстраційні справи у тримісячний термін. Але зробити це – дуже непросто.

– Матеріали по об’єктах нерухомості складалися в окремі папки – одна папка на один об’єкт, – розповідає Вікторія Шихова. – У папці – технічна інформація й реєстраційна. Якщо закон приймуть, то ми повинні будемо передати у тримісячний термін реєстраційну інформацію до Держреєстру, технічна залишиться у нас. А у нас – 150 тисяч таких папок. Як це зробити? Закупити ще 150 тисяч, треба ще люди, які перешиватимуть це все, перевезти, приміщення для зберігання… Хто виділить на це кошти? Ми накопичували інформацію вісімдесят років. Передати у тримісячний термін… Не знаю навіть… У нас архів займає 180 квадратних метрів, і цього вже мало.

Невелика частина архіву обласного БТІ. Фото Олени Карпенко

Вихід, за словами Шихової, в тому, щоб не перевозити фізично архів, а надати державним реєстраторам доступ до нього.

– Архів фізично залишився б у нас, реєстратор, якщо йому потрібно, приходив би сюди і працював зі справами, – говорить вона. – Ми вже звернулися до обласної ради з такою пропозицією.

Такої ж думки і Віктор Делюрман:

– Близько двох років новостворена реєстраційна служба просто простоювала. Люди отримували зарплати, але нічого не робили. Хоча за цей час можна було би передати архіви, створити комп’ютерну базу. Цим ніхто не займався. Розумно було би, з погляду здорового глузду й логіки, адже в БТІ – професійні реєстратори, які прекрасно знають свою роботу, надати БТІ права реєстрації. І не розірвався б зв’язок між інвентарними справами до 2013 року і новими. Зараз він розірваний, а звести все докупи не можуть. Хоча початкова мета була дуже благородною: зробити, як у цивілізованих країнах – унести інформацію в електронному вигляді в єдиний реєстр.

Архіві сьогодні насправді навіть не два – один у комунальних БТІ, інший, початий 1 січня 2013 року, – в реєстраційній службі. Приватні БТІ також складають свої дані в окремі папочки. Тому щодо якого-небудь окремо взятого об’єкту можуть існувати кілька інвентаризаційних справ.

– Ми просили обласну раду прийняти рішення, щоб усі, хто проводить технічну інвентаризацію, здавали паспорти на облік у комунальне БТІ, нам, – каже Вікторія Шихова. – Але приватники написали в облраду, що це призведе до корупційних дій із нашого боку. В чому тут можуть бути корупційні дії? Мені принесли паспорт, я його підшила до справи – і все. Тоді історія об’єкту буде й надалі зберігатися.

Не зменшився з реформуванням БТІ й час очікування на отримання необхідних документів, як обіцялося, стверджує Віктор Делюрман. Скоріше навіть навпаки.

– От, наприклад, я ходив реєструвати рішення суду, – ділиться він своєю історією. – Воно набуло чинності 27 серпня, я поїхав із цим рішенням до реєстраційної служби в середині вересня. Мені призначили дату – 30 жовтня, і це лише здати документи на реєстрацію. А потім ще місяць – на саму реєстрацію. От вам і конкретний приклад, чи покращилася робота з обслуговування клієнтів. Раніше це займало місяць максимум.

Корупція також нікуди не зникла. За даними газети «Вести», у Києві посередники пропонують пришвидшити розгляд питань, що стосуються встановлення права власності на нерухоме майно, за 1000 доларів США. Кіровоградські розцінки – значно нижчі. Як розповіла «УЦ» мешканка обласного центру Марина (ім’я змінене. – Авт.), їй вдалося все «повирішувати» за 400 гривень.

Думається, ставити крапку в реформі БТІ ще не час. Є багато проблем. І «повирішувати їх за чотири сотні» навряд чи вдасться.  

Публікація на сайті «УЦ» та в №43 від 24 жовтня 2013 року (рос.)

Немає коментарів:

Дописати коментар